
Усі батьки хочуть, щоб їхні діти розвивалися гармонійно, були здоровими та щасливими не лише фізично, а й у психологічному плані. Але, на жаль, іноді поведінка дитини починає здаватися незвичайною: вона уникає спілкування, реагує занадто бурхливо або, навпаки, надто спокійно на те, що відбувається, не поспішає опановувати навички, які однолітки вже використовують. При відхиленні у розвитку дитини важливо вчасно розпізнати проблему та звернутись до спеціалістів. Наприклад корекційний центр для дітей I SEE YOU в Бучі або в Ірпені, в більшості випадків може бути дуже корисним. Однак, як батькам зрозуміти, що «дивацтво» — це не просто риса характеру, а сигнал тривоги? Батьківська інтуїція — справді сильний помічник, але іноді їй потрібне підтвердження фахівців, щоб діяти правильно.
Міфи, що заважають побачити правду
Нерідко батьки заспокоюють себе, повторюючи фрази, які чули від старших поколінь або знайомих. Але такі переконання можуть зіграти злий жарт.
Популярні помилки:
- "Він просто сором'язливий" — іноді сором'язливість справді тимчасове явище, але в деяких випадках вона може сигналізувати про труднощі в емоційній сфері або розвитку мовлення.
- "Усі діти в цьому віці так поводяться" — так, в певні періоди розвитку у малюків бувають схожі реакції, але однакового темпу розвитку не існує. Якщо особливості затягуються, варто звернути увагу.
- "Вона скоро заговорить" — очікування, що мовлення "саме з'явиться", може відсунути момент, коли допомога логопеда або дефектолога дасть максимальний ефект.
- "Він переросте" — бувають ситуації, коли дитина справді справляється з труднощами з віком, але бувають і випадки, коли втрачений час ускладнює корекцію.
Чим довше батьки ігнорують тривожні сигнали, тим складніше дитині адаптуватися до дитячого садка, школи й загалом до суспільства.
Симптоми чи просто характер?
Важливо розуміти, що незвичайна поведінка не завжди є ознакою проблеми. Діти різні: хтось живе у світі фантазій, хтось не любить шум, хтось вважає за краще грати один. Але є ситуації, які мають насторожити. Привід задуматися:
- дитина не дивиться в очі або уникає контакту;
- у неї немає реакції на звернене до неї мовлення, навіть якщо слух у нормі;
- затримка мовлення, мізерний словниковий запас у віці, коли однолітки вже активно розмовляють;
- сильні, неконтрольовані істерики без видимих причин;
- різка зміна інтересів і настрою без зовнішніх чинників;
- повна відсутність бажання спілкуватися з однолітками;
- занадто вузьке коло інтересів і повторювані дії (монотонні ігри, одноманітні рухи).
Чек-лист для батьків: запитання-підказки
Щоб не губитися в здогадах, корисно поставити собі кілька простих, але показових запитань для самоперевірки:
- Чи реагує дитина на своє ім'я?
- Чи може вона пояснити, чого хоче, словами чи жестами?
- Чи розуміє прості інструкції без додаткових пояснень?
- Чи виявляє інтерес до інших дітей?
- Чи здатна вона грати в сюжетні ігри (лялька годує, машинка їде в гараж)?
- Чи легко вона перемикається з одного заняття на інше?
- Чи помічаєте ви, що вона уникає певних звуків, текстур або місць?
Якщо більшість відповідей на такі запитання викликає сумніви, краще не чекати, а показати дитину фахівцю.
Рання діагностика — змінюємо майбутнє
Раннє виявлення особливостей розвитку — це можливість надати дитині підтримку в той момент, коли мозок найбільш гнучкий і сприйнятливий до навчання.
Чому це важливо:
- фахівці можуть скласти індивідуальну програму, яка допоможе розвинути навички;
- чим раніше розпочато роботу, тим швидше і природніше дитина наздожене однолітків;
- багато складнощів можна згладити або повністю усунути до вступу в школу;
- рання допомога знижує ризик формування вторинних проблем, пов'язаних із самооцінкою й адаптацією.
Корекція — не "лікування", а допомога
Часто батьки бояться слова "корекція", вважаючи, що це означає "виправлення поломки". Насправді, йдеться про підтримку, адаптацію та розкриття потенціалу.
Що дає корекційна допомога:
- розвиток мовленнєвих і комунікативних навичок;
- навчання соціальним взаємодіям;
- розвиток моторики та координації;
- зниження тривожності та емоційної нестабільності;
- формування впевненості в собі.
Хороший фахівець завжди підбирає підхід до дитини, спираючись на її сильні сторони, а не лише на те, що потрібно покращити.
I SEE YOU: ключик до психічного й ментального здоров'я вашої дитини
Коли батьки відчувають, що з дитиною щось не так, краще не відкладати перевірку на потім. Компетентні фахівці, доброзичлива атмосфера та індивідуальний підхід можуть змінити не тільки поведінку дитини, а й усе її життя. Центри, де працюють професіонали, стають тим самим місцем, де маленькі особистості отримують шанс розкрити себе, навчитися спілкуватися, розуміти та відчувати світ по-новому. Саме там дитина може отримати підтримку, яка стане міцним фундаментом її майбутнього.