«Роби добро і відпускай».
Звичайно, батьки люблять своїх дітей і бажають їм добра. Але часто у власному розумінні, не зважаючи на бажання дитини. А варто пам’ятати, що діти – це не копія нас самих. І якщо в ранньому дитинстві це ще виправдано тим, що батьки несуть всю відповідальність за безпеку і здоров’я дитини, то поступово, особливо починаючи з підліткового віку, 14-16 років, підлітки намагаються самостійно вирішувати, що саме їм добре чи погано. І обирають свій власний життєвий шлях. Тому надмірна опіка в такому віці шкодить більше, аніж допомагає. Бо обирати, де і чому вчитися, де працювати і чим займатися, з ким товаришувати – це вже суто особисте питання. І якщо замість престижної чи перспективної роботи ваші діти обирають бути перукарем чи музикантом, це їх особисте рішення і право. Питання тільки, чи готові вони при цьому взяти на себе відповідальність за своє рішення і самостійно пройти обраний шлях.
От в цьому і полягає головний аспект виховання батьками дітей. Не забороняти чи підштовхувати, а навчити оцінювати свої можливості і сили, і йти до обраної мети. В кожному віці, навіть у три роки, у дитини вже є певні мрії і бажання, і батьки можуть допомагати і підказувати, але не робити це замість дитини. Деякі батьки, намагаючись створити дітям ідеальні умови, де вони мають все, що забажають, навпаки шкодять їм, роблячи непідготовленими до реальності. Інфантильність – проблема нинішнього покоління дітей. Треба розуміти, що у кожного має бути власне життя, власні помилки і власний досвід.
Дитячий психолог часто стикається з ситуаціями, коли батьки не можуть знайти баланс між любов'ю до дитини та необхідністю дозволити їй бути самостійною. Батьки, намагаючись захистити своїх дітей від усіх можливих труднощів, іноді перетинають межу, забираючи в них можливість самостійно справлятися з викликами. Однак, саме такі виклики формують особистість дитини і дають їй розуміння власних можливостей.
Крім того, батьки не повинні жертвувати своїми інтересами, розвитком, відпочинком, спілкуванням з друзями та хобі. Бо якщо ви всього себе присвятите дітям, то вони виростуть і підуть жити своїм життям, у своїй сім’ї, а ви залишитесь з почуттям порожнечі і нерозумінням, а що ж далі. І тому часто батьки порушують особисті кордони і втручаються в життя дорослих дітей, у яких вже є власні діти. А це створює наступну проблему – конфлікт поколінь і виховання. Бо бабусі і дідусі тепер втручаються у виховання онуків без згоди з батьками.
Одним із найважливіших аспектів виховання є допомога дітям у розвитку здатності приймати самостійні рішення. Це включає навчання тому, як правильно оцінювати свої можливості і робити вибір, що відповідає інтересам самої дитини, а не лише очікуванням батьків. Зі зростанням дітей приходить і розуміння, що не завжди рішення будуть правильними, але це є частиною процесу становлення особистості. Дозвольте дітям робити помилки, адже саме на них вони вчаться.
Ще однією важливою складовою є розуміння, що діти не зобов’язані бути продовженням мрій своїх батьків. Якщо дитина обирає шлях, який не відповідає вашим очікуванням, це не означає, що вона робить неправильний вибір. Натомість, це її спосіб проявити свою індивідуальність. Найкраще, що можуть зробити батьки – підтримати і допомогти дітям знайти себе, замість того, щоб намагатися нав'язати свій сценарій.
Якщо виникають труднощі з вихованням або не знаєте, як реагувати на нові виклики, звернення до дитячого психолога допоможе знайти професійне рішення, яке буде корисним як для батьків, так і для дітей.